При придбанні товару в нашому інтернет-магазині, споживач заходить на сайт продавця https://biolact.ua , знаходить потрібний йому товар (при цьому можна розглянути його фотографії, прочитати опис, а нерідко ще й відгуки тих, хто встиг його купити раніше), потім вибирає спосіб доставки і оплати.

Способи доставки:
– Відділення Нова Пошта;
Способи оплати отриманого товару:
– платіжними картами Visa / MasterCard через систему Liqpay

Купівлю-продаж товарів в Інтернеті п. 8 ст. 1 Закон про захист споживачів відносить до договорів, укладених на відстані. Це договір, укладений продавцем із споживачем за допомогою «засобів дистанційного зв’язку», до яких відносяться телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема Інтернет.

Положеннями статті 698 Цивільного кодексу України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт і послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

У вітчизняному законодавстві, договір, укладений за допомогою мережі Інтернет відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку поза торговельними або офісними приміщеннями.

При цьому, під засобами дистанційного зв’язку маються на увазі телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (стаття 1 Закону).

Повернення товару.

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів з моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару або його першої поставки (ч. 4 ст.13 Закону про захист прав споживачів). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець має право розірвати договір протягом 90 днів з дати отримання інформації. Продавець може виправитися і відправити нове, правильне підтвердження. При таких умовах покупцеві дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту отримання уточненого повідомлення.

Якщо покупець вирішив розірвати договір, він повинен повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 Закону про захист прав споживачів). Обов’язок споживача зберігати її у себе припиняється після закінчення 60 днів після отримання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безкоштовно. Коли для доставки використовували послуги пошти, в договорі може бути передбачено, що покупець буде повертати товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересилкою продукції, покладають на продавця (він повинен відшкодувати споживачеві гроші, які той заплатив в зв’язку з поверненням).

Для того, щоб мати можливість розірвати договір купівлі-продажу, споживач повинен зберігати товар в незмінному стані (ч. 7 ст. 12 Закону про захист прав споживачів).

Разом з тим повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 Закону про захист споживачів перераховані обставини, при яких це неможливо:

1) за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при покупці через Інтернет комп’ютерної програми її можуть направити споживачеві дуже оперативно)

2) ціна товару залежить від котирувань на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;

3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця)

4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які поставляють запечатаними;
5) договір стосується доставки періодичних видань;

6) договір укладено з лотерей або інших азартних ігор.

У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється після закінчення шістдесяти днів після її отримання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.

Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення покупки (угоди), така угода не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.

У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.